Вольвач Павло

Народився 9 жовтня 1963 року в Запоріжжі. Поет, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.

Як зазначено в біографії поета, “все як у всіх, чи принаймні, у багатьох: школа, завод, вечірня школа. Потім служба в армії, в саперному батальйоні і вузлу зв’язку. Після служби — знову робота, заводи, прохідні, якісь “шарашки”, чи то пак, кооперативи і приватні підприємства, які тоді якраз входили в силу. Паралельно тривало життя вулиць, різних закутків великого індустріального міста. Писались вірші. Коли “крахнула” чергова фірма — магазин “Автозапчастини”, де працював вантажником, влаштувався на Запорізьке обласне TV”.

Закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету

5 років працював редактором на обласному телебаченні в Запоріжжі в редакції інформації.

Від 1999 року мешкає в Києві. Кореспондент у київському бюро української служби “Радіо Свобода”.

 

Збірки віршів:

“Марґінес” (Запоріжжя, 1996).

“Кров зухвала” (Київ: Український письменник, 1998).

“Південний Схід” (2000; «Кальварія», 2002).

“Бруки і стерні” (Київ: Дніпро, 2000).

“Тривання подорожі” (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007).

 

Романи:

“Кляса” (вперше надруковано в журналі “Кур’єр Кривбасу”, 2003, травень — липень; окремим виданням вийшов 2004 у видавництві “Джура” в Тернополі).

Учасник антології “Позадесятники” і “Позадесятники-2” (Львів: Прес-інформ, 2000).

 

Премії:

Збірка віршів “Південний Схід” номінувалася на Шевченківську премію 2001 (пропозиція Миколи Вінграновського).

Лауреат Літературної премії імені Володимира Сосюри (1998).

Роман “Кляса” здобув третю премію в номінації “Романи” на конкурсі “Коронація слова 2002”.