Вольвач Павло

Народився 9 жовтня 1963 р. в Запоріжжі. Поет, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.

Як зазначено в біографії поета, “все як у всіх, чи принаймні, у багатьох: школа, завод, вечірня школа. Потім служба в армії, в саперному батальйоні і вузлу зв’язку. Після служби — знову робота, заводи, прохідні, якісь «шарашки», чи то пак, кооперативи і приватні підприємства, які тоді якраз входили в силу. Паралельно тривало життя вулиць, різних закутків великого індустріального міста. Писались вірші. Коли «крахнула» чергова фірма — магазин «Автозапчастини», де працював вантажником, влаштувався на Запорізьке обласне TV“.

Закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету

5 років працював редактором редакції інформації на обласному телебаченні в Запоріжжі.

Від 1999 року мешкає в Києві. Кореспондент у київському бюро української служби радіо «Свобода».

 

Твори

Збірки віршів

«Марґінес» (Запоріжжя, 1996).

«Кров зухвала» (Київ: Український письменник, 1998).

«Південний Схід» (2000; «Кальварія», 2002).

«Бруки і стерні» (Київ: Дніпро, 2000).

«Тривання подорожі» (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007).

 

Романи

«Кляса» (вперше надруковано в журналі «Кур’єр Кривбасу», 2003, травень — липень; окремим виданням вийшов 2004 у видавництві «Джура» в Тернополі).

 

Учасник антології «Позадесятники» і «Позадесятники-2» (Львів: Прес-інформ, 2000).

 

Премії

Збірка віршів «Південний Схід» номінувалася на Шевченківську премію 2001 (пропозиція Миколи Вінграновського).

Лауреат Літературної премії імені Володимира Сосюри (1998).

Роман «Кляса» здобув третю премію в номінації «Романи» на конкурсі «Коронація слова 2002».