Славінська Ірина

Народилася 8 жовтня 1987 р. в Києві. Журналістка, ведуча, перекладачка, літературознавиця, громадська діячка та феміністка.

Здобула рівень магістра на факультеті французької мови Київського національного лінгвістичного університету (тема магістерської роботи: «Інтермедіальний дискурс в романі Ірен Неміровскі „Собаки та Вовки“», науковий керівник В. І. Фесенко). За фахом — філолог, викладач світової літератури та іноземної мов. Стипендіат програми Philéas Accueil 2008—2009 навчального року.

У 2009—2011 роках викладала сучасну українську літературу та європейську літературу 19-20 століть на кафедрі теорії та історії світової літератури у своїй alma mater.

У 2010 році отримала грант SCOOP для дослідження крадіжок і підробок на українському арт-ринку.

Була членом журі премії «Книга року Бі-Бі-Сі» 2010 та 2011 років.

 

Журналістика

З 2006 є дописувачем різноманітних ЗМІ. З грудня 2009 року працює літературним оглядачем Української правди. З вересня 2010 — літоглядач часопису «ШО».

Упорядник книжки-абетки з інтерв’ю із сучасними українськими письменниками «33 герої укрліт» (видавництво «Фоліо», 2011).

З 2011 року — ведуча «Українського літературного подкасту», в якому українські сучасні письменники читають фрагменти із улюблених (переважно українських) авторів.

З травня 2012 разом з Віталієм Гайдукевичем веде передачу «Гра в слова і не тільки» на каналі ТВі, а також веде колонку в українському виданні журналу «Elle».

З серпня 2013 веде програму «Антена» на відновленому «Громадському радіо».

У травні 2014 року вийшла книга Ірини Славінської «Історії талановитих людей» про 11 українських сучасників, які надихають авторку.

Весною 2015 вийшла друга книга «Історії талановитих людей» також про 11 відомих українців («Брайт Стар Паблішинг»).

 

Переклади

Ірина Славінська — автор французького перекладу проекту «Богдан-Ігор Антонич: Назавжди» (гурт «Тельнюк: Сестри»).

Переклала з французької книгу Робера Мюшамбле «Оргазм і Захід: історія задоволення від 16 століття до наших днів» («Темпора», 2011), а також книгу «Допінґ духу» Сьорана («Грані-Т», 2011). Останній переклад у 2012 році отримав спеціальну відзнаку від журі премії «Сковорода».

У 2015 вийшов її переклад українською книги Умберто Еко і Жан-Клода Карр’єра «Не сподівайтеся позбутися книжок» («Видавництво Старого Лева»). За цей переклад вона отримала премію «Сковорода».