Курков Андрій

Народився 23 квітня 1961 р. в с. Будогощі Ленінградської області (Росія). Письменник, журналіст, кіносценарист.

З раннього дитинства живе у Києві. 1983 — Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. З 1985 по 1987 служив охоронцем в Одеській виправній колонії № 51.

Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва «Дніпро», сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 член англійського ПЕН-клубу. Член Спілки кінематографістів України (з 1993) та Національної спілки письменників (з 1994). З 1998 — Член Європейської кіноакадемії. З 1998 — Постійний член журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу “Юне слово”. Одружений з Елізабет Шарп (консультант у Британській раді в Україні), має трьох дітей.

Письменницька кар’єра

Писати почав ще в старших класах.

Нині він є автором 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів. Курков — єдиний письменник країн пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його найпопулярніший роман «Пікнік на льоду» було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників — більше, ніж будь-яку іншу книжку будь-якого іншого сучасного українського письменника. Книги Куркова перекладені 36 мовами.

Оповідання «Последнее приземление. Краткая история одного внутреннего органа» нагадує історію із безслідним зникненням у 1994 році керівника секретаріату Народного Руху України Михайла Бойчишина, ідея якого щодо диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну із використанням постачання нафти до нафтопроводу «Одеса-Броди» викликала озлобленість тих, хто отримував багатомільйонні прибутки від того, що Україна не була енергетично незалежною.

На початку 2005 року Андрій Курков став персоною нон-грата в Росії. На теренах РФ припинено поширення його книг, зв’язок з його російським видавництвом «Петербургский писатель» розірвано. Однією з можливих причин такого явища Андрій Курков називає свої виступи у пресі під час помаранчевої революції, у яких він давав негативні оцінки щодо офіційної політики Росії та її втручання у хід українських виборів-2004.

З кінця минулого тисячоліття всі твори Куркова російською в Україні видає видавництво «Фоліо» (Харків). З 2005-го року весь «дорослий» Курков в Росії видається видавництвом «Амфора» (Санкт-Петербург).

В Росії я трохи іноземець і стаю ним усе більше. Андрій Курков: «Радянські люди схожі на пінгвінів» // «Газета по-українськи»

 

Твори

Не приведи меня в Кенгаракс, 1991

11 необыкновенностей из жизни чепухоносиков, их друзей и знакомых (дитяча книга), 1991; укр. пер. 2003

Бикфордов мир, 1993

Смерть постороннего, 1996; укр. пер. 2000, пол. пер. 2004

Пикник на льду, 1997

Добрый ангел смерти, 1997; укр. пер. 2009, пол. пер. 2010

Игра в отрезанный палец, 2000

География одиночного выстрела трилогия Кн. 1: Сказание об истинно народном контролере, Кн. 2: Судьба попугая, Кн. 3: Пуля нашла героя, 2000

Милый друг, товарищ покойника, 2001

Закон улитки 2002, (продовження роману «Пикник на льду»); пол. пер. 2009

Сады господина Мичурина, 2002

Ігри по-дорослому: політичний детектив у 2 т., 2003

Последняя любовь президента, 2004; укр. пер. 2005, пол. пер. 2007

Тонкая математика страсти 2004; укр. пер. 2005

Любимая песня космополита, 2005; укр. пер. 2005

Приключения чепухоносиков (дитяча книга), 2006

Школа котовоздухоплавания (дитяча книга), 2007; укр. пер. 2007

Казка про пилососика Гошу (дитяча книга), 2008

Ночной молочник, 2007; укр. пер. 2008

Садовник из Очакова, 2010

Форель a’la нежность, 2011

Львівська гастроль Джимі Хендрікса, 2012

 

Сценарії

1990 — Вихід

1991 — Яма

1992 — Недільна втеча

1992 — Ніч про кохання

1993 — Єлисейські поля

1993 — Ляпка

1996 — Смерть стороннього

1997 — Приятель небіжчика

 

Віце-президент Українського ПЕН.