Грабович Григорій

Григорій Грабович – професор факультету української літератури ім. Дмитра Чижевського в Гарвардському університеті. Отримав освіту бакалавра у Єльському університеті. Здобув ступінь доктора з порівняльної літератури в Гарварді, де також був молодшим співробітником Спільноти дослідників.

Професор Григорій Грабович був головою факультету славістики Гарвардського університету (1938–1988) та директором Українського наукового інститут у Гарварді (1989–1996). Він був одним із засновників і президентом (1991–1993) Міжнародної асоціації українських досліджень, а також очолював Американський комітет славістів (1983–1988). Член виконавчого комітету Українського наукового інституту і Девіс-Центру Гарвардського університету. З 2012 по 2018 він обіймав посаду  президента Наукової спільноти ім. Шевченка в США, нині є членом її виконавчої ради.

У 1997 році він заснував український щомісячник «Критика», який став провідним інтелектуальним часописом в Україні. З часу заснування Грабович є головним редактором видання.

Григорій Грабович пише на теми, які охоплюють українську, польську та російську літературу, а також теорію літератури. Актуальні дослідницькі інтереси включають порівняльне дослідження «національних поетів», символічну автобіографію і спадщину соцреалізму. Його праці широко публікують в Україні. Перша книга Грабовича про Шевченка («Шевченко як міфотворець» (The Poet as Mythmaker), 1982; українські видання: 1991, 1997) була відзначена найбільш впливовою академічною книгою в Україні пострадянського періоду. Його «Тексти і маски» побачила світ у 2005 році. А 2013 року було опубліковано вірш Шевченка «Гайдамаки. Вірш та його критичне сприйняття». Грабович також був головним редактором видання «Тарас Шевченко. Критичне сприйняття» (т.1, 2013; т.3, 2016). У 2014 році у Нью-Йорку його запросили курувати виставку з нагоди 200-річчя народження Шевченка. Того ж року літературознавець уклав вступ до каталогу «Тарас Шевченко. Поет, митець, образ (1814–1861)». Наразі Григорій Грабович є редактором міжнародного проекту «Історія української літератури», головний офіс якого знаходиться в Університеті Санкт-Галлена, Швейцарія. Публікація має з’явитися 2020 року.