Герасим’юк Василь

Народився18 серпня 1956 в Караганді. Український поет, лауреат Шевченківської премії (2003).

Член НСПУ (1983), АУП (1997).

Премія «Благовіст» НСПУ (1993) та Літературна премія ім. П. Тичини (1998).

 

Біографія

Народився в гуцульській родині, вивезеній у 40-і рр. до Караганди на «вічне поселення»; але наприкінці 50-х рр. батьки змогли повернутися в рідне с. Прокурава (Косівський район, Івано-Франківська область), де й минуло його дитинство.

Пробудження інтересу до поетичної творчості й перші поетичні спроби припадають на шкільні роки в Косові. Це був початок 1970-х рр., коли прийшла нова хвиля політичних репресій, що мали покласти край рухові «шістдесятників». У цій атмосфері формувалася творча особистість майбутнього поета.

Закінчив філологічний факультет Київського університету (1978).

Працював редактором у видавництвах «Молодь» та «Дніпро» (1978–1992).

Від 1992 — ведучий програм редакції літератури Національної радіокомпанії України.

Від 1993 — голова журі Міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов».

Від 2011 — ведучий програми «Діалог» на телеканалі Культура.

 

Поетичні збірки

Смереки (1982)

Потоки (1986)

Космацький узір (1989)

Діти трепети (1991)

Осінні пси Карпат (1999)

Серпень за старим стилем (2000)

Поет у повітрі (2002) (збірка відзначена Шевченківською премією 2003 року)

Була така земля (2003)

Папороть (2006)