Фалькович Григорій

Народився 25 червня 1940 року в Києві. Український єврейський поет. Голова київського єврейського культурно-просвітницького товариства ім. Шолом-Алейхема.

Після закінчення середньої школи 1957 року, відбув строкову службу в Радянській армії (протитанкова артилерія, ракетні війська). Був позаштатним кореспондентом окружної газети “Во славу Родины”.
У 1962-1967 роках навчався у Київському державному університет імені Т. Г. Шевченка (філфак: російська та болгарська філологія). Працював в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН України, в Українському філіалі Всесоюзного НДІ кон’юнктури та попиту (Учений секретар) та Державному комітеті України з питань захисту прав споживачів (начальник управління, держслужбовець 5-го рангу).

Член Національної спілки письменників України. Перші твори писав, друкував у періодиці та видавав російською мовою. Певний час предметом наукових зацікавлень і публікацій були питання теорії та практики поетичного перекладу. Перекладав з болгарської, їдиш та мов народів тодішнього Радянського Союзу (за підрядником).

Поетичні збірки виходили в Україні та Росії. Вірші публікувалися російською, англійською, мовами їдиш та іврит, зокрема, у зарубіжних антологіях сучасної поезії. Періодично публікується у єврейських та загальноукраїнських ЗМІ. Значне місце у творчості останніх років посідає поезія для дітей (доброзичливо-іронічна, дзвінко-прозора, винахідлива, дотепна і добра), яка стала помітним явищем у цьому сегменті вітчизняної культури.

На рубежі 80–90-х років Григорій Фалькович був організатором консьюмерського правозахисного руху в Україні, головою оргкомітету по створенню Української асоціації захисту прав споживачів, ініціатором і керівником підготовки першого в СРСР консьюмерського видання – німецько-українського журналу “Наш совет”, брав участь у розробці законодавчих актів: Закону України про захист прав споживачів та Закону України про рекламу; є одним з фундаторів єврейського відродження в останній чверті ХХ ст., був головою Наглядової ради єврейської релігійної громади “Еш а-Тора” (“Вогонь Тори”), ініціатором створення та очільником міжнаціонального форуму “МИР ВАМ”, з 1999 року голова правління Київського єврейського культурно-просвітницького товариства імені Шолом-Алейхема.

Григорій Фалькович є лауреатом міжнародної премії імені Володимира Винниченка “В галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність” та літературних премій: імені Павла Тичини, “Планета поета” імені Л. Вишеславського та премії імені Шолом-Алейхема.

Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.

 

Бібліографія:

Григорий Фалькович. Высокий миг: Стихотворения. – К.: Рад. письменник, 1979.

Григорій Фалькович. Сповідуюсь, усе беру на себе…: Вірші. – К.: Укр. письменник, 1994.

Григорий Фалькович. Скрижали откровения: Стихотворения. – Биробиджан.: 1999.

Григорій Фалькович. Шляхами Біблії пройшла моя душа: Вірші. – К.: Лікей, 2000.

Григорій Фалькович. Чудер-наський Zоо: Вірші. – К.: Грані-Т, 2007.

Григорій Фалькович. Про жабку Гапку: Вірші. – Тернопіль, Богдан, 2008.

Григорій Фалькович. Засинає ліва ніжка: Вірші. – Тернопіль, Богдан, 2008.

Григорій Фалькович. Смик-Тиндик: Вірші. – Харків, Мікко, 2009.

Григорій Фалькович. На перетині форми і змісту: Вірші. – К.: Факт, 2009.

Григорій Фалькович. Сумна історія: Вірші. – Тернопіль, Богдан, 2010.

Григорій Фалькович. Абетка: Вірші. – Харків, Мікко, 2011.

Григорий Фалькович. Азбука: Стихотворения. – Харьков, Мікко, 2011.

Григорій Фалькович. Фікулі: Вірші. – Тернопіль, Богдан, 2011.

Григорій Фалькович. Хвацькі вірші: Вірші. – Київ, А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2011.

Григорий Фалькович. Мир поэта и долг переводчика: Сб.Мастерство перевода, Москва, 1970.

Григорий Фалькович. Призвание: Радуга, № 9, 1982.

Григорий Фалькович. Солнце и печать: Радуга, № 1, 1991.

Григорій Фалькович. На землі нас більше не суди: Україна, № 17, 1993.

Григорій Фалькович. Українська пісня в Ізраїлі: Україна-Ізраїль, №1, 1997.

Leading Contemporary Poets: An International Antology. – Michigan: 1997.

Сто років юності: Антологія української поезії ХХ ст. в англомовних перекладах. – Львів: 2000.

Григорій Фалькович. Віршики з дитячих блокнотів: Єгупець, №9, 2001.

Григорій Фалькович. Шляхами Біблії пройшла моя душа: Українська мова й література в школі, №5, 2002.

Григорій Фалькович. Ти уже й сама не знаєш, де ти: Дніпро, №12, 2009.

 

Про творчість Григорія Фальковича:

Василь Плющ, “Дебют в “ЛУ”, газ. “Літературна Україна”, 17 жовтня 1991.

Иван Дзюба, “Солнце и печать”, журн. “Радуга”, №1, 1991.

“Enlightenment trough the poetry of Hrihory Falkovych?”, “News from Ukraine”, № 31-33, September, 1995.

Людмила Таран, “Единство многоцветия”, газ. “Зеркало недели”, № 45, 7 листопада 1997.

Михаил Френкель, “Язык нашел поэта”, еженед. “Секрет” (Израиль), № 279, 5-11.09.1999.

Юрій Каплан, “До ювілею Григорія Фальковича”, журн. “Україна-Ізраїль”, № 2-3, 2000.

Валерий Фоменко, “Читая Фальковича”, газ. “Община” (Биробиджан, Россия), №6, 30 червня 2000.

Людмила Таран, “Укорененность”, газ. “Зеркало недели”, №25, 24-30 червня 2000.

Юрій Каплан, “К юбилею Григория Фальковича”, газ. “Возрождение-ХХI век”, № 1-2, июнь-июль 2000.

Рауль Чілачава, “По той бік України – Україна”, газ. “Літературна Україна”, 29 червня 2000.

Михаил Френкель, “Язык нашел поэта”, газ. “Эйникайт” (“Єднання”), січень 2001.

Іван Дзюба, “Віднайдення себе самого”, газ. “ВЕК”, № 26, 18 липня 2001.

“Де мій Київ, де мій Ізраїль?”, газ. “Слово Просвіти”, ч. 17 (134), 26 квітня – 9 травня 2002.

Дмитро Дроздовський, “Поезія з межів’я”, Рецензія.: Буквоїд, 2010.

Валерія Богуславська, “На перетині”, Рецензія.: РІЧ, 2010.

Людмила Таран, “Вертикаль Григорія Фальковича”, газ. День, 2010.

Марат Страковський, “Небуденна поезія Григорія Фальковича”, “Література та життя”, 2010.