Донецький журналіст Станіслав Асєєв (Васін): третій день народження в неволі

Опубліковано: 04.10.2019,  Переглядів: 23
Журналіст Станіслав Асєєв (Васін)


Привітати з днем народження журналіста Станіслава Асєєва, якого утримують у неволі в окупованому Донецьку, привернути суспільну увагу до сотень ув’язнених в ОРДЛО українців та знайти шлях до їхнього звільнення – з цією метою провели спільну пресконференцію громадські активісти, правозахисники, колишні полонені та представники Радіо Свобода, для якого Васін писав статті з Донецька. Українці, позбавлені волі на окупованих територіях, перебувають в нелюдських, небезпечних для життя умовах, констатують вони, і лише потужний міжнародний тиск на Росію може наблизити їхнє звільнення, такої спільної думки дійшли учасники пресконференції. Першого жовтня, у день народження Стаса, Фейсбук наповнений аватарками FreeAseyev на його підтримку – вони не лише про журналіста, вони про всіх заручників.

1 жовтня 2019 року Станіслав Асєєв (Васін) зустрічає у неволі свій 30-й день народження, нагадав колишній бранець бойовиків російських гібридних сил у Донецьку, ексвикладач Асєєва, релігієзнавець та історик Ігор Козловський.

Для Станіслава це третій день народження в полоні, уточнює викладач та науковець. Спершу Асєєва утримували на території колишнього артпростору в Донецьку з символічною назвою “Ізоляція”. Нині ж його точне перебування невідоме, зауважує Козловський.

Колишній викладач Станіслава Асєєва згадує про те, що утримуваний у неволі журналіст потерпає від хвороб, які загострюються, при цьому “діагноз йому там ніхто не поставить”. Однак головний ризик, на думку Козловського, який сам був у російському полоні в ОРДЛО, є інформаційна ізоляція.

Головне – що там втрачається зв’язок зі світом. Якщо в російських тюрмах в’язні можуть писати та отримувати листи, то в так званому «ЛДНР» до полонених практично не доходить інформація. Коли мені, наприклад, намагалися передати записи на млинцях чи на шкірці банана, то людину, яка намагалася це зробити, практично заарештували. Ми не можемо туди написати чи зателефонувати. Тому ми просто говоримо у простір: з днем народження, Стасе! Ми зібралися, щоб висловити солідарність людям, які знаходяться у неймовірно тяжких умовах, непридатних для життя. Ці люди – потребують нашого голосу. І – з днем народження, Стасе!” – сказав Козловський.

Звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку журналіста і блогера Станіслава Асєєва вимагають десятки американських політиків, міжнародних організацій, світових медіа, серед яких Bloomberg, The Washington Post, Associated Press, лауреат Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич та інші. Про це на пресконференції в Києві 1 жовтня заявив президент Радіо Свобода Джеймі Флай.

Асєєв висвітлював життя мирного населення в зоні конфлікту, вплив конфлікту на культуру, навчання в школах, політику з 2014 року до часу затримання в 2017 році. Сепаратисти, які його затримали, звинуватили його в шпигунстві та заявили, що йому загрожує до 14 років позбавлення волі, але на даний момент нам невідомо про будь-який визнаний орган влади, який висунув би йому будь-які звинувачення”, – наголосив президент Радіо Свобода.

Джеймі Флай згадує про трьох українських журналістів, яких російська сторона незаконно утримує у Криму та на Донбасі. Окрім Станіслава Асєєва – це кримчанин Микола Семена та Олег Галазюк, який так само писав для Радіо Свобода з окупованих районів Донбасу.

“Стас, Олег і Микола намагалися просто повідомляти правду про те, що відбувається в їхніх регіонах – на Донбасі та у Криму. Зрештою, їх не можна було сприймати як “комбатантів”, які є частиною конфлікту, або які скоїли той чи інший злочин. Сподіваюся, що український уряд, а також особи, які їх утримують та російська влада докладуть максимум зусиль, щоб якнайшвидше їх звільнити”,наголошує Джеймі Флай. На його думку, незаконне тримання за ґратами Асєєва, Семени та Галазюка свідчить, що російська влада «сприймає журналістику як кримінальний злочин». Для звільнення утримуваних українців, на думку очільника Радіо Свобода, потрібен потужний міжнародний тиск на Росію, який наразі він не вважає достатнім.

Для звільнення українців, яких утримує російська сторона, потрібен потужний міжнародний тиск та розголос щодо імен конкретних полонених. А також – їхній вихід на волю має бути передумовою майбутньої мирної угоди, наголошує в коментарі Радіо Свобода голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

“Якщо ми згадаємо про Марію Варфоломеєву, Ігоря Козловського, або про нещодавніх звільнених Олега СенцоваРомана СущенкаПавла Гриба – то ми побачимо, що всі вони – люди медійні. Так, на них звернули особливу увагу, і ціна їхнього звільнення підвищилася. Але вони точно повернуться. Отже, всі люди, щодо яких ми зможемо показати, що це реальні людські долі, які стоять за цифрами – щодо всіх них є надія на звільнення, – вважає правозахисниця. – Україні треба підтримувати потужний міжнародний запит на їхнє звільнення. Зараз триває процес переговорів щодо «мінських угод» та їхньої реалізації. Ми абсолютно не знаємо, куди цей процес виведе і про що українське керівництво домовляється… Але нам важливо, щоб однією з цих умов, яку міжнародна спільнота має висунути Росії, було обов’язкове звільнення всіх цих людей”.

Тим часом українці, яких утримують у полоні російські гібридні сили на Донбасі, щодня наражаються на смертельний ризик, констатує Олександра Матвійчук.

“Коли я працювала над першим звітом “Ті, що пережили пекло”, то ми отримали певні цифри – на підставі слів 150 колишніх полонених, яких ми тоді опитали. Результат був страшний. 86% опитаних військових були піддані катуванню, так само і кожен другий цивільний: а це і жінки, і діти. І 16% людей сказали нам, що вони були свідками забиття на смерть людей, яких катували у полоні. Це не статистика, але це дає хоча б якісь орієнтири про той жах, який відбувається у сірій зоні”, – наголошує правозахисниця.

За даними Центру громадянських свобод, лише на Донбасі російська сторона конфлікту незаконно утримує 227 українців, чиї імена вдалося встановити. Однак ще більшу кількість незаконно затриманих проросійськими бойовиками не вносять до жодних списків, пояснює активістка й письменниці з Донецька Олена Стяжкіна. Вона уточнює, що на окупованій території “торгівля людьми стала промислом”. Так, частину утримуваних осіб не вносять до списків на обмін, доки є надія в родичів їх викупити, констатує Олена Стяжкіна.

Що ж до Станіслава Асєєва, то вона вважає його постать та його долю символічними.

“Стас Асєєв – це символ окупованого Донбасу. Бо ми всі про нього знаємо, але нічого не знаємо напевне. Ми віримо – але не повіримо, доки його не побачимо. Ми всі готові допомагати йому – але не знаємо як. І, зрештою, ми готові забути… І те, що ми зібралися зараз тут – це велика надія не лише для Стаса, а й для всієї окупованої території. Пане Стасе, я вітаю вас! І я хочу, щоб ви знали: увесь той час, коли ви зазнавали катувань, ви були символом не тільки свободи людини, але і свободи нашого краю”,зазначила письменниця