На Міжнародному ПЕН-Конгресі в Манілі ухвалили резолюцію щодо ситуації зі свободою слова в Криму

Опубліковано: 03.10.2019,  Переглядів: 150

2 жовтня, під час 85-го Міжнародного ПЕН-Конргесу в Манілі (Філіппіни), Асамблея делегатів Конгресу одноголосно проголосувала за ухвалення резолюції щодо ситуації зі свободою слова і вираження поглядів у Криму. Резолюцію підготував Український ПЕН у партнерстві з громадською організацією “КримSOS”. Подання резолюції на розгляд Асамблеї підтримали Німецький, Естонський, Латвійський, Польський і Білоруський ПЕН-центри. 

РЕЗОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕН ЩОДО СИТУАЦІЇ ЗІ СВОБОДОЮ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ У КРИМУ

Міжнародний ПЕН глибоко стурбований масштабними обмеженнями свободи слова і вираження поглядів у Криму, незаконно окупованому й анексованому Росією у березні 2014 року.

Протягом 5,5 років невизнаної анексії Криму, ООН та інші правозахисні групи зафіксували багаторазові серйозні порушення прав людини на півострові: незаконні обшуки, арешти та утримання під вартою, насильницькі зникнення, жорстоке поводження, тортури, грубі порушення прав на справедливий судовий розгляд і вбивства (1). Російська Федерація продовжує застосовувати своє законодавство в Криму, не виконуючи зобов’язання перед міжнародним гуманітарним правом щодо дотримання існуючого законодавства на окупованій території.

На момент написання резолюції щонайменш 90 кримчан – громадянських журналістів і правозахисників – утримують у кримських і російських тюрмах з політично вмотивованих причин (2). Окрім того, журналісти і працівники творчих професій зазнають репресій. Із 2014 року 12 незалежних кримських медіа були вимушені покинути півострів і нині тимчасово ведуть роботу з Києва (3). Російська влада в Криму забороняє різноманітні прояви української й кримськотатарської культури й ідентичності: так, кількість шкіл із кримськотатарською мовою навчання за час анексії скоротилася більш як удвічі, а шкіл з українською мовою викладання на півострові не залишилося взагалі (4). Інституції, які сприяли розвитку української культури і традицій, були змушені припинити свою діяльність. Під виглядом реставрації знищується найвагоміша історична пам’ятка архітектури кримських татар – Ханський Палац XVI століття у Бахчисараї (5). Представницький орган корінного народу Криму – Меджліс кримськотатарського народу – з 2016 року заборонений російською владою як “екстремістська організація”. Півострів дедалі більше перетворюється на мілітаризовану зону,  закривається від цивілізованого світу та стає півостровом страху (6).

7 вересня 2019 року спільнота ПЕН раділа довгоочікуваному звільненню українського режисера і письменника Олега Сенцова (7), яке відбулося в рамках обміну полоненими між Росією і Україною. Запеклий опонент російської окупації і анексії Криму Олег Сенцов зазначив, що він був арештований у своїй квартирі спецслужбами Російської Федерації у травні 2014 року, піддавався тортурам та жорстокому поводженню. Згодом, порушуючи міжнародне право, Олега Сенцова було перевезено до Росії, і в серпні 2015 року російський військовий суд засудив його до 20 років позбавлення волі за сфабрикованим звинуваченням у підготовці теракту. В жовтні 2016 року російська влада відмовила в екстрадиції Сенцова Україні на підставі того, що Олег став громадянином Росії у зв’язку з анексією Криму. Напередодні звільнення Олег Сенцов перебував у колонії “Білий ведмідь” у місті Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації. 2018 року протягом 145 днів він тримав голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у російських в’язницях (8). Спільнота ПЕН продовжує виявляти солідарність з Олегом Сенцовим та його родиною у цей складний час, водночас пам’ятаючи про всіх українців, яких позбавили волі лиш за мирне здійснення права на свободу слова і вираження поглядів.

Серед них і кримський журналіст Микола Семена. Ненадовго затриманий співробітниками ФСБ у квітні 2016 року після обшуку будинку, Микола Семена був звинувачений у здійсненні публічних закликів до порушення територіальної цілісності Російської Федерації через матеріал, який він написав 2015 року (9). У вересні 2017 року журналіст отримав вирок у вигляді 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною займатися публічною діяльністю.

У травні 2018 року громадянський журналіст і координатор правозахисної ініціативи “Кримська Солідарність” Сервер Мустафаєв був заарештований і звинувачений в “участі в діяльності терористичної організації” “Хізб ут-Тахрір”, яка визнана такою за законодавством Російської Федерації, але не України. За умови засудження йому загрожуватиме до 20 років позбавлення волі. У грудні 2018 року Сервера примусово конвоювали до психіатричної лікарні, де його обстежували протягом місяця (10). Його досудово утримують під вартою досі.

На 83-му Міжнародному ПЕН-Конгресі у Львові світова ПЕН спільнота закликала до мирного вирішення конфлікту в Україні (11).

Беручи до уваги невпинні порушення, Асамблея делегатів 85-го Міжнародного ПЕН-Конгресу закликає Російську Федерацію:

1. У повному обсязі й невідкладно погодити рішення Міжнародного Суду ООН №2017/15 від 19 квітня 2017 року, яке вимагає належного дотримання прав українців і кримських татар у Криму, а також припинення політичних репресій на півострові;

2. Негайно звільнити українських громадян, яких було незаконно затримано і засуджено без дотримання базових стандартів правосуддя, а також тих, кого було вивезено за визнаний міжнародним правом кордон Криму з Російською Федерацією; розглянути питання безкарності, а також забезпечити, щоб усі відповідальні за злочини були притягнуті до відповідальності перед незалежним судом;

3. Створити і підтримувати безпечне та сприятливе середовище для незалежної діяльності журналістів і правозахисників без необґрунтованого втручання в Крим;

4. Дозволити відновлення роботи культурних і релігійних інституцій; анулювати рішення, яке проголошує Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і забороняє її діяльність, а також скасувати рішення, що перешкоджає лідерам Меджлісу в’їжджати в Крим.

Текст резолюції англійською мовою

____________________________________

(1) Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights (OHCHR), Situation of human rights in the temporarily occupied Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine), 2017

OHCHR reports on the human rights situation in Ukraine 

(2) Information given to PEN Ukraine by NGO CrimeaSOS, September 2019

(3) Information given to PEN Ukraine by NGO CrimeaSOS, August 2019. Among them: TV channels ATR, Lale, Chornomorsky, radio station Meydan, news sites 15 minutes, QHA, Crimean Center for Investigative Reporting, newspaper Krymska Svitlytsya.

(4) More information

(5) More information  

(6) For more information about freedom of expression in Crimea, see PEN International’s report, Freedom of Expression in Post–Euromaidan Ukraine: External Aggression and Internal Challenges, 2017

(7) Oleg Sentsov: A Free Human

(8) PEN International, Take action for Oleg Sentsov, November 2018

(9) The ban on public activity was reduced to two years on appeal. For more information see Mykola Semena, Two Years of Silence, July 2019

(10) More information

(11) PEN Writers call for peace at the 83rd PEN International Congress in Ukraine, September 2017