Лист Олега Сенцова до європарламентарів, виголошений під час вручення Премії імені Андрія Сахарова

Опубліковано: 13.12.2018,  Переглядів: 120

12 грудня Європейський парламент нагородив українського кінорежисера та письменника Олега Сенцова, незаконно засудженого російським судом до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму, премією “За свободу думки” імені Андрія Сахарова. Нагороду замість Сенцова отримала його двоюрідна сестра Наталія Каплан, яка під час своєї промови зачитала лист Олега до європейських парламентарів. Публікуємо текст листа повністю.

“Шановні пані та панове!

Я не можу бути присутнім у цій залі, але ви можете почути мої слова, навіть якщо їх вимовить хтось інший. Слово — це головний інструмент людини, а часто його єдиний, особливо коли у нього відібрали все інше. Словом можна вилікувати, а можна покалічити, можна врятувати, а можна вбити, скомандувати “Вогонь!”.

Є люди, чиї слова можуть багато. Є люди, наділені владою і можливостями, але вони використовують силу своїх слів по-різному. Можна закликати змиритися і здатися, а можна, навпаки, закликати чинити опір і боротися, навіть коли немає шансів вижити, а є шанс лише загинути.

Та не так важливо скільки ти прожив, важливо – як. Не важливо, коли ти помреш, важливіше – як і за що. Можна до 18 років бути простою селянкою, а потім своїми словами підняти на опір цілу країну, прийняти приниження і мученицьку смерть, а потім залишитися жити вічно в історії під ім’ям Жанна.

А можна до глибокої старості прожити сите життя кривавого правителя, невтомно промовляючи потік брехливих слів, якими нібито захоплюватиметься твій народ, і тобі навіть подаватимуть руки світові лідери, не бажаючи з тобою сваритися, але після смерті твоє ім’я буде прокляте, і слово “Бокасса” стане загальним, і не воно одне.

Сучасність часто несправедлива, історія справедлива завжди — з часом все завжди стає на свої місця і називається своїми іменами. І хтось падає вниз, на купу сміття, під прокляття звільненого народу разом з уламками пам’ятників самому собі, а хтось, кого раніше переслідували і майже всі зневажали, навпаки, після смерті посідає гідне місце в світовій історії, і його ім’ям починають називати вулиці, кораблі, премії. Наприклад, як ця.

Андрій Сахаров – це, безумовно, людина, на яку варто рівнятися, і ставати навіть десь трохи поруч із ним — це занадто велика честь для мене: він дуже високо підняв планку освіченості й таланту, інтелігентності та вихованості, гідності й гуманізму.

Але я сподіваюся, що я ще зможу, встигну щось зробити для того, щоб відчути, що я заслужив цю нагороду. Дякую!”.

Відео з церемонії нагородження на UA:Перший

Джерело: hromadske.ua

Фото: Укрінформ