Заява медійних організацій на підтримку кримських журналістів

Опубліковано: 06.06.2019,  Переглядів: 75

У день відкриття 7-го Львівського медіафоруму, 30 травня 2019-го року, в окупованому Криму було затримано громадянську журналістку Лутфіє Зудієву та дружину кримського політв’язня Муміне Салієву. Лутфіє Зудієва була спікеркою форуму торік. Обох пізніше відпустили, наклавши штрафи. Однак досі в окупованому Криму та Росії за ґратами перебувають близько сотні політв’язнів, серед яких громадянські журналісти.

Заява на підтримку кримських журналістів

Зокрема у березні цього року були затримані  Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, котрі тривалий час висвітлювали рейди, обшуки, суди та інші порушення прав людини в умовах фактичної інформаційної блокади з боку окупаційної влади.

Рустема Шейхалієва, громадянського журналіста “Кримської солідарності”, було затримано під час обшуку в його будинку в сімферопольському мікрорайоні Кам’янка. 24 травня Ростовський обласний суд залишив Шейхалієва під арештом.
Ремзі Бекірова двічі заарештувала окупаційна влада: в лютому 2017-го він був затриманий на 5 днів за підтримку свого друга і громадянського журналіста Марлена Мустафаєва, коли того затримували в своєму домі. У березні-квітні 2017 його затримали за публікацію в соціальних медіа, зроблену за 7 років до того.
Османа Аріфмеметова також затримали під час обшуку будинку Марлена Мустафаєва  – він знімав, як проходить облава і обшуки, які проводив російський ОМОН.

Під час останнього затримання Бекірова та Аріфмеметова у Ростові-на-Дону били до втрати свідомості, після чого вивезли в ліс, де продовжили тортури. Вони залишаються в СІЗО.

Ми закликаємо:

– негайно зупинити переслідування громадянських журналістів, включаючи адміністративні арешти, звинувачення кримінального характеру, конфіскацію майна та інші репресії, а також забезпечити усі гарантії, які надаються професійним журналістам;
– тиснути на Російську Федерацію та окупаційну владу  Криму, щоб ті зупинили переслідування громадянських журналістів, які могли б виконувати свою функцію громадського спостереження без порушення свободи самовираження;
– українські, незалежні російські та міжнародні засоби масової інформації підтримати громадянських журналістів як колег в ситуації, коли вони стають жертвами репресій та переслідувань, висловити свою публічну позицію щодо незаконних арештів громадянських журналістів;
– надати можливу допомогу у висвітленні актів системного переслідування громадянських журналістів;
– забезпечити громадянське спостереження професійних ЗМІ, правозахисників, консула України щодо того, як відбуваються процеси в анексованому Криму та на території Росії, куди вивозять затриманих; забезпечити необхідний захист в СІЗО тих громадянських журналістів, які стали жертвами репресій;
– звернутися до міжнародних організацій з метою інформування про факти системного переслідування незалежних ЗМІ та громадянських журналістів заради припинення таких переслідувань;
–  гарантувати безперешкодний доступ до громадських місць, місць правопорушень, надати можливість незалежним та громадянським журналістам у Криму здійснювати професійну діяльність;
– забезпечити належний захист тих громадянських журналістів, що стали жертвами репресій і підтримати професійну діяльність громадянських журналістів в Криму.

До заяви можуть приєднатися редакції,окремі медійники та інші організації:

Підписати заяву можна за посиланням bit.ly/Pidpysaty_zaiavu або написавши на е-мейл info@lvivmediaforum.com.

Підписали заяву: 

ГО “Львівський медіафорум”
ГО “Громадське телебачення”
Школа журналістики Українського католицького університету
ГО “Кримський дім”
ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
ГО “Фонд розвитку ЗМІ”
ГО “Детектор медіа”
ГО “Український осередок Міжнародного ПЕН”
Слідство.Info
Bihus.Info
Програма розслідувань “Схеми”
“Наші гроші”
Тетяна Лебедєва, медіаекспертка
Отар Довженко, медіаексперт
Інформпортал «Перший Криворізький», головна редакторка Софія Скиба
Алла Кошляк, журналістка
QHA media
Онлайн-журнал ЦУКР
ГО “Місто розумних”
Дар’я Гоц, вінницький інформаційний портал “Вежа”
Катерина Кролевська, медіаекспертка
Семко Єлизавета
Мельніков Ігор
Ляля Озерчук
Ольга Суровська, газета «Репортер»
Банар Каріна Сеогіівна
Тітова Єлизавета
Катерина Макаревська
Марина Верещака
Вікторія Кушнір (редакторка видання «Факти Запоріжжя»
Риженкова Катерина
Євген Глібовицький, член наглядової ради Суспільного мовлення
Маляренко Олена
Наталка Климко
Все український громадський рух «Сила права»
Юридична газета
Чорноморська телерадіокомпанія
Ковальчук Ірина
Роман Рак
Ірина Яворська
Зоя Красовська, медіаекспертка
Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті»
Галина Койнаш, Харківська правозахисна група
Тетяна Вдовиченко
Денисенко Анна
Незалежний медійний центр
Білецька Надія
Агенція розвитку локальних медіа “Або”
Богдан Граб

Список доповнюється.

Контекст:

Утиски свободи слова в окупованому Криму почалися одночасно з військовим захопленням півострову у лютому 2014-го. Правозахисні організації повідомили про 450 порушень свободи медіа в Криму після окупації. Впроваджено політика, що ускладнює процес реєстрації медіа, відбулися відмови перереєстрації кримських медіа, заблоковані низка сайтів і груп у соціальних мережах.  У Криму під тиском опинились незалежні телеканали чи радіостанції, абсолютна більшість таких редакцій змушена була покинути півострів. Під приводом “боротьби з тероризмом і сепаратизмом”, розпочаті кримінальні провадження проти журналістів. Представників медіа незаконно затримували, допитували парамілітарні групи та російські служби безпеки. В таких умовах громадянські активісти і небайдужі громадяни стали виконувати роль журналістів. Громадянські журналісти часто присутні  під час обшуків, арештів, на судових слуханнях, аби документувати порушення прав людини. Вони стали чи не єдиним джерелом поширення інформації для місцевих жителів, населення решти України і міжнародної спільноти. Зважаючи на це, окупаційна влада розпочала відкриту боротьбу проти таких дій. Інструментами тиску стали затримання і обшуки. Для боротьби зі свободою слова окупаційна влада використовує законодавство РФ проти екстремізму.

Окремі випадки переслідування і тиску на журналістів в окупованому Криму:

21 лютого 2017-го року в будинку громадянського журналіста, кримського татарина, Марлена Мустафаєва, було проведено обшук і всі електронні прилади (ноутбук, телефон) були конфісковані. Так званий суд визнав  Марлена Мустафаєва винним в порушенні статті 20.3 Адміністративного кодексу Російської Федерації (пропаганда чи публічний показ національних символів) і засудили до 11 днів адміністративного арешту. Звинувачення були визнані адміністративним правопорушенням відповідно до російського законодавства, попри те, що публікації були зроблені до анексії, коли Україна контролювала Крим.  Ще 10 людей, які були свідками обшуку Мустафаєва також затримали, в тому числі громадянських журналістів Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова та Ремзі Бекірова. Їх визнали винними за статтею 20.2 Адміністративного кодексу РФ (непогоджене проведенням масового заходу) і були затримані на 5 днів. Усе їхнє електронне обладнання було конфісковане. 

12 квітня 2017-го року в Бахчисараї, в будинку кримського татарина та громадянського журналіста Сейдамета Мустафаєва було проведено обшук так званими представниками Федеральної Національної гвардії. Під час рейду в будинку С. Мустафаєва, офіцери застосували фізичну силу проти людей, які зібралися висвітлити подію. 5 громадянських журналістів були затримані і засуджені до адміністративного арешту (від 3 до 10 днів) і штрафи. Ноутбук С. Мустафаєва було конфісковано.

13 лютого  2017, Наріман Мемедімінов,  кримський татарин, громадянський активіст і медіа координатор “Кримської солідарності”   – руху родичів політичних в’язнів, і йому було пред’явлено звинувачені по згаданій статті 20.2 за участь в неузгодженому мітингу.

Через місяць, 14 серпня 2017 Артем Осіпов, був затриманий і допитаний поліцією за те, що він знімав одиночний пікет.

В жовтні 2017 кількох інших кримськотатарських активістів і громадянських журналістів було затримано і притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема Сейрана Салієва, Тимура Ібрагімова, Амета Сулейманова і Руслана Белянова. 8 листопада 2017-го у будинку Белялова було проведено обшук, його телефони було відібрано так званою поліцією, тоді як крупну суму грошей було викрадено.

14 жовтня 2017-го року Руслан Гостєва та Руслан Сулейманов були затримані поліцією.

8 листопада  2017-го року обшук пройшов в будинку Сейтумера Сейтумерова – активіста, громадянського журналіста, оператора руху “Кримська солідарність”. Під час рейду його телефони та лептом були відібрані. С.Сейтумерова було оштрафовано за публікації в мережі вКонтакте ще перед анексією Крима.

У липні 2018 проти Гульсум Алієвої, донька затриманого політв’язня Мусліма Алієва, було висунуто кримінальне звинувачення “у розпалюванні ворожнечі”. У будинку родини Алієвих було проведено обшук і її електронне обладнання було конфісковано.  Після арешту батька Гульсум діяла як громадянський журналіст – висвітлювала судові слухання і процеси проти політв’язнів і писала матеріали на фейсбук-сторінках “Кримської солідарності”.

Ольгу Павленко, активістку Українського культурного центру в Криму, було допитано і проведено обшук в її домі. Російські посадовці звинуватили її в підозрі у зв’язках з “Правим сектором”. Через тиск Ольга була змушена покинути Крим в серпні 2018-го.

Без категорії