Плохій Сергій
Народився 23 травня 1957 року в м. Горький (нині – Нижній Новгород, Росія). Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи. Його книги здобули низку міжнародних премій, включно з премією Антоновичів та Шевченківською премією та перекладалися багатьма мовами світу.
1980 року Сергій Плохій закінчив Дніпровський університет, де отримав спеціальність історика. Займався історією України XVII–XVIII ст. Професійно ріс і розвивався під керівництвом професора Юрія Мицика та засновника дніпропетровської джерелознавчої школи Миколи Ковальського. Вступив до аспірантури цього ж університету. Кандидатську дисертацію захищав на історичному факультеті Університету Патріса Лумумби в Москві. Ступінь доктора історичних наук отримав у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
У 1983–1992 роках викладав у Дніпровському університеті, де пройшов шлях від викладача до професора, завідувача кафедри та декана.
У 1986–1987 роках стажувався у Колумбійському та Гарвардському університетах. Разом з викладачами та аспірантами кафедри загальної історії почав дослідження історії німецьких та менонітських поселень на Півдні України. На громадських засадах виконував обов'язки директора Музею університету.
У серпні 1991 року приїхав до Канади викладати в Університеті Альберти. Одночасно очолював відділ, а потім сектор в Інституті української археографії Національної Академії наук України, де став ініціатором видання джерел з історії українських церков. 1996 року був запрошений на наукову роботу до Канадського інституту українських студій (CIUS), де заснував
Програму дослідження релігії та культури. Більше 10 років працював заступником директора (associate director) Центру українських історичних досліджень імені Петра Яцика при КІУС. Займався дослідженням спадщини Михайла Грушевського, зокрема був одним з редакторів англійського перекладу фундаментальної "Історії України-Руси" (History of Ukraine-Rus).
2007 року зайняв за конкурсом посаду професора історії України Гарвардського університету. З 2013 року Сергій Плохій – директор Українського наукового інституту, де він, зокрема, керує проектом МАРА (інтерактивний атлас України).
Бібліографія
Книги, перекладені українською:
- "Козацький міф" ("Клуб сімейного дозвілля", 2018)
- "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду" ("Клуб сімейного дозвілля", 2017)
- "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності" ("Клуб сімейного дозвілля", 2016)
Книги англійською:
- Plokhy, Serhii. The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. Oxford: Oxford University Press, 2001
- Plokhy, Serhii. Tsars and Cossacks: A Study in Iconography. Ukrainian Research Institute of Harvard University, 2003
- Plokhy, Serhii and Frank E. Sysyn. Religion and Nation in Modern Ukraine. Canadian Institute of Ukrainian Study Parishes, 2003
- Plokhy, Serhii. Unmaking Imperial Russia: Mykhailo Hrushevsky and the Writing of Ukrainian History. University of Toronto Press, 2005
- Plokhy, Serhii. The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine and Belarus. Cambridge University Press, 2006
- Plokhy, Serhii. Ukraine and Russia: Representations of the Past. University of Toronto Press, 2008
- Plokhy, Serhii. Yalta: The Price of Peace. Viking Adult, 2010
- Plokhy, Serhii. The Cossack Myth. History and Nationhood in the Age of Empires. Cambridge University Press. 2012
- Plokhy, Serhii. The Last Empire: The Final Days of the Soviet Union.New York: Basic Books, 2014
- Plokhy, Serhii. The Gates of Europe: A History of Ukraine. New York: Basic Books, 2015
- Plokhy, Serhii. The Man with the Poison Gun: A Cold War Spy Story. New York: Basic Books, 2016
- Plokhy, Serhii. Lost Kingdom. A History of Russian Nationalism from Ivan the Great to Vladimir Putin.New York: Basic Books, 2017
- Plokhy, Serhii. Chernobyl: The History of a Nuclear Catastrophe.New York: Basic Books, 2018
- Plokhy, Serhii. Forgotten Bastards of the Eastern Front. Oxford: Oxford University Press, 2019
Відзнаки
- Перший приз Американської асоціації Українських студій (American Association for Ukrainian Studies) (2002—2005)
- Премія "Early Slavic Studies Association Distinguished Scholarship Award"
- Премія Лайонела Ґелбера (Канада) за найкращу англомовну книжку 2014 року з історії міжнародних відносин "The Last Empire: The Final Days of the Soviet Union" (2015)
- Премія фундації Антоновичів (2015)
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (за книгу "Брама Європи") (2018)
- Британська Премія Бейлі Ґіффорд в галузі документалістики за книгу "Чорнобиль. Історія трагедії" (2018)